Семь новых смертных грехов по версии католиков

[gioconda]

Что-то в ф-ленте молчок. =)

Инопресса
The Times (источнег)

"Вы оскорбляете Бога не только тогда, когда воруете, кощунствуете или желаете чужую жену, но и когда разрушаете природу, проводите сомнительные с точки зрения морали научные эксперименты, допускаете генетические манипуляции по изменению ДНК или эмбрионов", – указал священнослужитель.

Епископ Джиротти сообщил также, что к смертным грехам относятся наркотики и социальная несправедливость, из-за которой возникает бедность, а "немногие накапливают избыточные богатства".

По его словам, в центре внимания Ватикана по-прежнему остаются два таких смертных греха, как аборты, попирающие "достоинство и права женщин", а также педофилия – грех, поразивший даже ряды священников и выявивший "человеческую и институциональную слабость Церкви".

Кто б мне еще объяснил, каким образом право на аборт "попирает достоинство и права женщин", если 1) она может выбирать сама, 2) обстоятельства, толкающие ее на аборт, попирают ее права и достоинство куда сильнее?

Comments

[gioconda.livejournal.com]

ага. то есть тебе внешняя форма ритуала дороже его содержания, что ли? Разумеется, я понимаю, что форма ритуала - это нечто вроде корсета, дисциплинирующего сознание, но в один прекрасный момент он превращается в костыли.

[igdrazil.livejournal.com]

В більшості випадків форма і є дійсним змістом. Коли я кажу "доброго дня", я вітаюсь, а не бажаю доброго дня. Змістом є виконання формальної процедури яка відображає ставлення до когось, а от якраз зміст побажання є глибокою формальністю. Я не поважаю людину за те що вона вірить в те, що розп'ятий 2 тисячі років тому єврей був Богом. Але я поважаю людину яка вважає що раз він був то слід виконувати його волю і дійсно її виконує (в міру сил звісно). Віра це сприйняття факту, а от поведінка згідно своїх поглядів це якраз релігія. Абсолютна аналогія - закон і мораль. Можна вірити, що красти погано і красти самому, а можна дотримуватися закону і НЕ красти. От в чому відмінність між віруючими та рілігійними. Інша справа, що є речі яких дотримуватися легщше і ті яких важче. Часом хочеться поступки в принципових питаннях перекрити суворим дотриманням численних дрібних вимог. Але то взагалі окрема велика тема.

[gioconda.livejournal.com]

Ее. Я бачу, що ми не порозуміємося, доки в один і той самий термін будемо вкладати різні значення.
Зокрема, я розумію релігію в першу чергу як суспільну інституцію з усіма притаманними інституції ознаками. Звідси й відповідна поведінка людини - це не стільки поведінка згідно своїх поглядів (як свідчить практика, це рідкісне явище), а намагання бути в певному соціумі, декларування своєї належності до цього соціуму.
Віра - це якраз зовсім не сприйняття факту, оскільки сприйняття _факту_ - це _знання_, прямий антагонізм віри.
Отже, тут я бачу помилку: якраз релігійна людина буде красти, бо це не заважає їй так само декларувати зовнішньо свою приналежність до групи, і так само не завадить відбути _зовнішній_ ритуал сповіді (який абсолютно не завадить їй вчинити так ще раз).

[igdrazil.livejournal.com]

Звісно релігія це суспільна інституція. Релігійна людина це людина лояльна цій інституції, яка виконує її настанови та дотримується її правил. А вріа, це саме віра в зміст вчення. І не слід розділяти віру та факт, оскільки саме сприйняття предмети віри як факту і є найвищою формою віри. Щиро віруюча людина в ідеалі ЗНАЄ про Бога. Містичний досвід це якраз чуттєве сприйняття божественного. Але вертаємося до релігії. Лояльність може бути формальна (як там в Сапковського "..баб гвалтувати тихо і щоб ніхто не бачив..."), а може бути щирою та послідовною. Але головне те, що релігійність прямо пов'язана з діями людей, умовно кажучи якщо мати перед собою протокол усіх дій людини то чисто раціонально можна зробити висновок щодо її релігійності. З вірою усе складніше, там вже треба знати думки та почуття. Наведу приклад - якийсь відморожений ландскнехт міг бути цілком віруючим і вірити, що він людина вже пропаща і нікуди окрім пекла йому дороги нема, але при цьому грабуючи та вбиваючи він не міг бути релігійним. Так само як би не хотілося але попа який виголошує проповіді, а після них завалює жіночок не можна назвати релігійним скільки б молитв на день він не читав, показово релігійним запросто. Доречі ніщо не заважає тому попу бути віруючим. Віра чогось варта лише тоді коли веде до релігії, принаймні намій атеїстичний погляд який відкидає спасіння.

[gioconda.livejournal.com]

В принципі згідна, крім останнього речення. На мою думку (точніше, з мого досвіду) усе навпаки: релігія має пробуджувати в людині віру. Адже в інакшому випадку - навіщо хрестять новонароджених? Потім дітлахам читають катехизис, вводячи їх у світ релігії, але осягнути, що таке _віра_, вони все одно до певного моменту не зможуть. (Я тут навмисне не розглядаю той момент, що малу дитину віддають якійсь релігії, коли вона ще не може зробити сама свій свідомий вибір.)

[igdrazil.livejournal.com]

А що значить свідомий вибір? Чим визначається свідомість? Якось в дискусії на одному форумі була сказана геніальна фраза "національна культура передається генетично", а на запитання, як він (такий розумний і освічений) міг таке сказати, людина відповіла, що усе він розуміє, але це констатація факту бо "дітей китайців виховуют китайці". І це реальність. Свідомий вибір дитини визначається вихованням. Релігійне виховання усіх дітей в школі є неприйнятним по одній простій причині - далеко не всі родини релігійні, відповідно у випадку загальної релігійної освіти буде маса конфліктів між різними сторнами формування свідомості.

[gioconda.livejournal.com]

Не пойняла, до чого тут це. Якби "культура передавалась генетично", не існувало б яничар.
А в школах - згідна. Одне діло - "сферичний кінь у ваккумі", інше - реальний стан речей. Я ж навмисне обмовилась щодо цього.

[igdrazil.livejournal.com]

До того що слід розрізняти теорію та практику. Так, механізм передачі тої ж національної культури соціальний, так в теорії можна говорити про це як виключно соціальне явище, але в реальності кому саме цей досвід передають зумовлюється в більшості випадків банальною біологією. Де факто культурна та генетична спадковість в більшості випадків співпадають. Так само і свобода вибору. Абстрактно вона є, а реально відсутність релігійного виховання це теж виховання - нерелігійне. З точки зори свободи вибору щодо релігії вони обоє не нейтральні. Відсутність конкретної релігійної освіти це свобода у виборі між різними релігіями, але чіткий плюс одній стороні у виборі між релігією та нерелігійністю. Просто багато хто хоче аби вибір в сторону релігії не був легким. Релігійне виховання не має здійснюватися суспільним коштом і не має охоплювати усіх дітей. Але подібна позиція, яку повторююся я повністю розділяю, це свобода вибору батьків і свобода від певного примусу, але свобода вибору дітей тут майже ні до чого.