Портрет Іоана Гербурта

[gioconda]

Лещинський Яків (?). Портрет Іоана Гербурта. 1577 — початок 1580-х рр.

Дерево (дві дошки, дві врізані зліва шпуги), левкас, темпера. 148.5 х 85.7х 2
Справа герб з літерами: І—Н, С—S, С—Р
Портрет епітафійний. Унизу частина напису: Then obras kstalt postacz czlowieka zache.... w poszees tviech w czudzich stranach pospoteirze col.../ Herburca Iana Kastel Sanocz starosti. Przemi...vzvlthes do Franczvei iezdacz deia riecz.../...czat... z takze zurod... takze vdosweczhei thesz piorem iei sluzil /... pisacz vielie pracz

Походження: первісно з поховання І.Гербурта в костелі св. Мартина у Фельштині (с. Скелівка Старосамбірського р-ну Львівської обл.); МЛЛ, ЛІМ, ЛГМ (Ж-6207*)

ЛЕЩИНСЬКИЙ ЯКІВ (?-?) - живописець другої половини XVI ст. Дані про нього, що зберігаються у львівських архівах, дуже скупі. Походить з сім'ї потомствених живописців, син львівського художника Луки. Згадується у документах 1577 р. як житель Самбора. Дослідники (М.Гембарович) приписують йому фрескові розписи костелів у Самборі (1573 — 1574) і Фельштині (1583). Т.Маньковський наводить дані про те, що Я.Лещинський в кінці 1590-х рр. був членом-засновником львівського цеху художників.

ГЕРБУРТ ІОАН з Фельштина (після 1524—1577) — нащадок давньоруських князів, каштелян саноцький, староста перемишльський, дворянин короля Зиґмунда Августа. Відомий історик і юрист, автор зводу законів Польщі. Володів землями в Галичині, був одружений з Катериною Драгойовською.

Портрет був розміщений на передвівтарній стіні костелу в композиції з іншими родинними портретами. Віршований напис, початок якого зберігся (закінчення було на відпиляній частині дошки), свідчив, що портрет посмертний. Існує аналогічний портрет Іоана Гербурта з костелу в Добромилі (НМК). За даними П.Білецького, існував і третій портрет в приватній колекції у Варшаві.
В.Овсійчук припускав, що портрет могли виконати на замовлення риботицькі майстри (с. Риботичі було власністю Гербуртів). М.Гембарович, справедливо відмітивши північноєвропейську ренесансну стилістику твору, вважав, що фельштинський і добромильський портрети були виконані у Кракові. Ним же, а згодом В.Александровичем висловлено припущення, що автором портрета міг бути Я.Лещинський, який працював, можливо, на початку 1580-х рр. у Фельштині. Тому вони вважають, що портрет міг бути написаний на початку 1580-х рр., хоча портретований помер раніше — у 1577 р.

Виставки: Львів 1965; Москва 1972

Література: Wieniarski А., 1859, s. 24; Watulewicz S., 1904, s. 40; Bochenski Z., 1952, s. 295-307; Овсійчук ., 1967, c. 19; Уманцев Ф., 1967, c. 302-304; Gebarowicz M., 1969, s. 21—25, 31; Білецький П., 1969, c. 26; Портрет, 1972, c. 47; Логвин Г, Миляева Л., 1974, c. 136, 138; ЛКГ, 1977, c. 18, іл. 83; Жолтовський ., 1978, с. 124; Островський Г., 1978, с. 56-57; Белецкий П, 1981, с. 22—26; Олеський замок, 1981, с. 49 - 50; Овсійчук В., 1985, с. 156; Овсійчук В., 1985 (І), с. 160-161; Александрович В., 1987, с. 290; Александрович В., 2000, с. 213; Александрович В., 2001, с. 671 Т.С.

Скановано з: Г.Бєлікова, Л.Членова, А.Мельник та інші. Український портрет XVI - XVIII століть. Каталог-альбом. Галерея, Київ, 2006. С. 88, 91.