Вишивка козацької старшини XVII-XVIII ст. Однобічна та двобічна гладь.

[gioconda]

Віра Зайченко.
За матеріалами колекції Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського.

ОДНОБІЧНА ГЛАДЬ
ДВОБІЧНА ГЛАДЬ

Виготовлення вишуканих дорогоцінних речей для козацької старшини потребувало від майстринь освоєння як давніх, так і нових технік вишивання, творчого підходу до поєднання в одному виробі декількох технік, що особливо характерне для XVIII ст. Це, в свою чергу, впливало на красу орнаментів.

В кінці XVII - першій половині XVIII ст. найпоширенішою технікою виконання діхромної (зеленим, вишневим, або чорним шовком у поєднанні з гаптуванням металевими нитками, червоною і білою та червоною і синьою заполоччю), поліхромної та монохромної (малиновою або білою заполоччю) вишивки була однобічна гладь ("шовком у гладь"). Ми не маємо зразків прадавньої вишивки, виконаної цією технікою, але маємо свідчення про існування вишивки шовком на рушниках у часи Київської держави. Фрагменти коштовного гаптування XIII ст., знайдені в Києві, дають змогу визначити техніку шитва у прокол, яка, судячи з розглянутої нами техніки гаптування рушника XVII ст., надзвичайно схожа на сучасну вишивку однобічною та абсолютно тотожна з двобічною гладдю. Можливо в той далекий час вишивка шовком виконувалася тими самими швами, що й гаптування. А народна пам'ять донесла цю техніку до XVII ст. Цим можна пояснити переважно високу якість вишивки козацької старшини. Більшість тогочасних орнаментів не мала мотивів з великими площинами, а укладалася з овальних, круглих та поздовжніх мотивів, окреслених по контуру зубчастими або фестончастими смугами. В цих орнаментах дуже короткими діагональними стібками однобічної гладі вишивалася смужка контуру, вздовж якої дошивалися зубчики. Зубчики візуально розподілялися на дві половинки і шилися у дві смужки, покладені під кутом одна до одної. Такий спосіб вишивання одноколірними шовковими нитками створював гарну гру світлотіні і надавав виробу особливої вишуканості. Коли ж треба було зашити більшу поверхню, смужки стібків клалися вздовж контуру малюнка одна біля одної, аж поки не вкривалася поверхня деталі. Такі мотиви, як кетяги винограду, трактовані як трикутники з розробкою поверхні дрібними півсферами, вишивалися у півсферах стібками, покладеними віялом від низу. Тонкі гілки вишивалися діагональними стібками однією або двома смугами.

Техніка виконання однобічної гладі полягає в тому, що закріпивши нитку внизу деталі малюнка, прокладають її угору, прямо або по діагоналі, і закріплюють коротким стібком за тканину по контуру деталі. Потім голку вколюють у нижній контур деталі і закріплюють нитку так само, як угорі. Вишивку виконують справа наліво або навпаки. На лицьовому боці утворюється суцільний настил, а на звороті - короткі штрихи по контуру малюнка (а, б). Стібки мають бути короткими, щоб не проглядала тканина. Тому після нанесення малюнка на тканину треба кожну деталь умовно розділити на вузькі лінії, кожна з яких вишивається окремо. Вишивка виконується одним кольором ниток.

Однобічною косою і прямою гладдю вишивали також і геометричні поліхромні орнаменти, хоч і дуже рідко. Вона виконувалася за лічбою ниток тканини на зразок лічильної гладі. Стібки дуже короткі, покладені у різних напрямках, що давало можливість утворити чудовий світлотіньовий ефект. Окремі деталі орнаменту вишивали двобічною прямою або косою гладдю. Вона відрізняється від однобічної тим, що вишивальна нитка не закріплюється по контурах малюнка, а виколюється на спідній бік тканини у верхній смузі малюнка і виводиться на лицьовий бік у нижній його смузі. З обох боків тканини утворюється однаковий настил (в, г).

13. Окрайка. Кінець XVII – початок XVIII ст. Однобічна гладь, ретязь, гаптування у прикріп.
14. Окрайка простирадла. Кінець XVII – початок XVIII ст Однобічна, полтавська гладі, стебловий шов, гаптування у прикріп.
15. Окрайка. Близько середини XVIII ст. Двобічна гладь, хрестик, ретязь, затяганка.

Comments

[bolshenenado.livejournal.com]

це можна порівняти лише з ювелірними раритетами

[gioconda.livejournal.com]

Там далі є речі набагато більш складні.
Навіть просто дивитись на них - неабияке задоволення. =)

[magnetit.livejournal.com]

я каждый раз, когда смотрю на старинные вышивки, преисполняюсь чувством собственной неполноценности, потому что мне кажется, то никогда в жизни не смогу _так_, как могли они. да что там кажется, действительно ведь не смогу.

их вышивки - это что-то невероятное, по богатству техник, по умению работать с материалом, по точности выполнения работы, по богатству самой вышивки...

[gioconda.livejournal.com]

Не надо себя недооценивать. Раз они смогли - с этими слабокручеными нитками и железными иглами - то и мы тоже.
Я пробовала вышивать в этих техниках еще в детстве - мне бабуля показывала. Получалось довольно сносно. =)

[magnetit.livejournal.com]

у меня на все, что связано с гладью, руки не оттуда растут.
не получается и все тут. только счетными могу.

[grblzla.livejournal.com]

печальный +1

[grblzla.livejournal.com]

Они не сидели за партами и перед компьютером. Они работали днем и вышивали вечерами.
Мы будем стараться и перелопатя в нете кучу техник и схемок тоже сделаем шедевр! ;)

[gioconda.livejournal.com]

Гладь вовсе не так страшна, как кажется. :)
разумеется, сразу замахиваться на теневую или китайскую не стоит, но есть ведь и куда более простые варианты, на которых можно набить руку.
(И потом замахиваться на теневую и китайскую. =)))