Просто кросіві коштовності
May. 30th, 2008 09:41 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
gioconda
ЮВЕЛІРНЕ МИСТЕЦТВО АВАРІВ (VI—VII ст.)
ЮВЕЛІРНЕ МИСТЕЦТВО ХАЗАРІВ (VII-VIII ст.)
Автори-упорядники: О. В. Старченко, В. М. Хардаєв
ЮВЕЛІРНЕ МИСТЕЦТВО ГУНІВ (IV-V ст.)
76. МЕЧ
IV-V ст.
Золото, залізо, гранати.
Кування, тиснення, зернь, скань, інкрустація.
L - 430 мм. Місце і час знайдення невідомі. Інв. №ДМ-1638.
Перша половина І тис. н. є. ознаменувала новий етап історичного розвитку Східної Європи. В 370-х роках у південноукраїнські степи із Середньої Азії вдерлися кочові гунські орди, об'єднані в могутній племінний союз. Матеріали археологічних досліджень, а також писемні джерела свідчать про те, що з появою гунів у другій половині IV - першій половині V ст. на всій степовій території від Дону до Середнього Подунав'я формується нова культура кочовиків доби великого переселення народів. Під впливом гунської культури в ювелірному мистецтві кочовиків набув поширення так званий гунський поліхромний стиль, особливістю якого є декорування виробів вставками з напівдорогоцінного каміння, самоцвітів червонуватих відтінків - гранату, сердоліку, бурштину і кольорового скла. Яскравим зразком гунського поліхромного стилю є унікальний залізний дволезовий меч. Його навершя, руків'я та перехрестя із золотих платівок заповнено всередині органічною масою, а їх зовнішню поверхню інкрустовано вставками гранату в напаяних гніздах круглої та овальної форми. Перехрестя та навершя орнаментовано візерунками у вигляді трикутників та виноградних грон, викладених зерню. Сканною дротинкою прикрашено місця з'єднання золотих платівок. Гармонійне поєднання кольорових вставок напівдорогоцінного каміння, золотого тла і сканного орнаменту надає виробові своєрідної краси, яскравості та пишноти, що відповідало смакам гунської знаті. Меч був парадною зброєю гунського заможного воєначальника. Серед пам'яток ювелірного мистецтва з поховань кочовиків гунського часу подібних знахідок досі не траплялося.
77. ДІАДЕМА
IV-V ст.
Золото, бронза, бурштин.
Тиснення, зернь, інкрустація.
225 х 45 мм.
Зруйноване поховання поблизу с Стара Ігрень, Дніпропетровська обл. Розкопки 1959 р. Інв. №АЗС-2266.
Ювелірні вироби гунського часу за стилістичними та технічними ознаками поділяються на дві групи. До першої групи включено предмети, інкрустовані кольоровими вставками в напаяних гніздах, до другої - виготовлені в техніці перегородчастої інкрустації. Золота діадема належить до першої групи поліхромних виробів. Вона має вигляд вузької прямокутної стрічки з фігурним верхнім фризом. Лицьовий бік інкрустовано 45 вставками з бурштину в гніздах різноманітної форми: круглих, прямокутних, краплеподібних і сегментоподібних.
Інтенсивне розміщення на золотій поверхні кольорових вставок є характерною рисою подібних діадем гунської епохи. Декор діадеми доповнено орнаментом у вигляді численних трикутників із дрібної зерні, розташованих у проміжках між гніздами. Краї діадеми окантовано тонкими накладними сканними стрічками. Золоті розкішно оздоблені напівдорогоцінним камінням діадеми були прикрасами жіночих святкових головних уборів. їх носили як вінці або начільні пов'язки в основному особи знатного роду; рядове населення носило недорогі начільні пов'язки. У Північному Причорномор'ї мода на металеві діадеми була поширена ще в античну епоху.
78. ПРЯЖКИ
IV-V ст.
Золото, сердоліки.
Лиття, перегородчаста інкрустація.
40 х 26 мм; 33 х 16 мм.
Випадкова знахідка поблизу с. Чекаренко, Крим. Розкопки 1952 р. (№ АЗС-1537). Час знайдення невідомий (№ АЗС-1904). Інв. №№ АЗС-1537, 1904.
Виготовлення прикрас з кольоровими вставками, відокремленими одна від одної перегородками, було новим явищем в ювелірному мистецтві кочовиків Північного Причорномор'я IV—V ст. Ідея суцільного покриття поверхні виробу кольоровими вставками з різноманітного напівкоштовного каміння або кольорового скла знайшла найбільш повне і лаконічне втілення у техніці перегородчастої інкрустації. Вироби з перегородчастою інкрустацією найчастіше виконували із золота. Перегородки робили з міцної золотої пластини: вузенькі смужки напаювали на основу ребром, утворюючи гнізда-вічка. В них вміщували пласкі шліфовані пластинки з каменю або скла. Під них підкладали золоту фольгу, яка не тільки зберігала блиск вставки, але й підсилювала його. Іноді вироби з перегородчастою інкрустацією мали срібну основу, зрідка - бронзову. Золоті поясні пряжки з музейної колекції належать до другої групи поліхромних ювелірних виробів гунського часу: їх виконано в техніці перегородчастої інкрустації. Вироби складаються з овальних рамок і овальних щитків коробчастої конструкції з рухомими язичками. Поверхню щитків прикрашено п'ятьма і двома пласкими вставками сердоліку, вправленими у сегментоподібні гнізда. Золоті краї гнізд утворюють своєрідний геометричний візерунок. Орнамент кожної пряжки доповнено трьома півсферичними головками заклепок, призначених для кріплення предметів до пояса. У степовій смузі півдня України знахідки прикрас із перегородчастою емаллю є великою рідкістю.
79. НАКЛАДКА ВУЗДЕЧКОВА
IV-V ст.
Золото, бронза, сердоліки.
Тиснення, інкрустація.
43 х 36 мм.
Зруйноване поховання поблизу радгоспу ім. Калініна, Крим. Розкопки 1960 р. Інв. №АЗС-1519.
З появою гунів у степах Північного Причорномор'я поширилося своєрідне оздоблення коня. Шкіряні вуздечкові ремені прикрашали пласкими бляшками та пластинами різних геометричних форм, прикріплювали до ременів штифтами, розміщеними зі зворотного боку. В місцях перехрещення налобного, наносного та бокових ременів вуздечки прикріплювали хрестоподібні пластини. Одна з таких накладок, яку вирізано з бронзової пластини, обтягнутої золотим листом, зберігається в експозиції музею. Накладку оздоблено в гунському поліхромному стилі, її лицьовий бік інкрустовано п'ятьма вставками сердоліку в напаяних гніздах круглої та овальної форми. Центральне гніздо і краї виробу облямовано рубчастим обідком, що імітує зернь. Орнамент виконано з рубчастого дроту, прокладеного між бронзовою основою і золотим покриттям. На півдні нашої країни подібні вуздечкові прикраси археологи знаходили тільки в пам'ятках степової смуги, в місцях перебування кочовиків.
(№№ 79 та 80 - на одному фото)
80. НАКЛАДКА ВУЗДЕЧКОВА
IV-V ст.
Золото, сердоліки.
Тиснення, зернь, інкрустація.
57 х 29 мм.
Зруйноване поховання на території радгоспу ім. Калініна, Крим. Розкопки 1959 р. Інв. №АЗС-1512.
Вуздечкова накладка має вигляд золотої прямокутної пластини. Належить до першої групи поліхромних прикрас гунського часу. Поверхню виробу інкрустовано трьома рядами вставок сердоліку в напаяних гніздах різних геометричних форм. Гнізда облямовано обідками з дрібної зерні, які, з одного боку, є елементами декору: надають виробові більш святкового і багатого вигляду, а з другого - виконують технічну функцію: підтримують стінки гнізд. Три краї пластини оформлено рельєфними візерунками у вигляді подвійних рубчастих накладних стрічок. Чотири штифти з півсферичними головками на кінцях слугували для кріплення накладки до основи. Цілком імовірно, що ця прикраса мала вторинне використання як вуздечкова накладка. Більшу її частину відрізано. Вірогідно, пластина була частиною розкішної діадеми, згодом розрізаної на шматки. Знахідки прикрас з ознаками вторинного використання у похованнях гунського часу відомі на значній території півдня України. Пам'ятки ювелірного мистецтва гунської епохи є прикладом різних культурних впливів: поєднання греко-римських традицій з елементами сарматського і готського мистецтва та нових мотивів, привнесених завойовниками-гунами. На думку дослідників, центром виготовлення виробів у поліхромному стилі була кримська провінція Візантії - Боспор, який постачав свою продукцію місцевому степовому населенню.
81. ПОЯСНИЙ НАБІР
VI—VII ст.
Золото, срібло, бронза, гранати, скло.
Лиття, зернь, інкрустація.
24 х 31 мм; 35 х 24 мм; 24 х 32 мм; 26 х 23 мм.
Поховання поблизу смт Роздольне, Крим. Розкопки 1966 р. Інв. Ne№A3C-2831-2840.
У 50-х роках VI ст. на історичній арені Європи з'являються кочові тюркомовні племена аварів, які відіграли важливу роль у культурному житті епохи раннього середньовіччя. У степи Північного Причорномор'я авари прийшли з Середньої Азії. У степовій зоні Східної Європи археологи знайшли незначну кількість аварських пам'яток (тому вони викликають особливу зацікавленість), що пояснюється нетривалим перебуванням аварських племен. Однак у Середньому Подунав'ї, на землях Аварського каганату, в аварських могильниках знайдено багато предметів озброєння, побуту, ювелірних прикрас тощо. У Північному Причорномор'ї та на Середньому Дунаї були поширені коштовні вироби у вигляді срібних геральдичних поясних наборів з литих фігурних пластин, що прикрашали шкіряні пояси. Поясний набір, що зберігається в колекції Музею історичних коштовностей України, складається з десяти масивних срібних пластин різної форми. Вплив культури гунів відбився в прийомах оздоблення предметів: вставки гранату та кольорового скла в напаяні золоті гнізда, а також у техніці перегородчастої інкрустації. Гнізда та деякі пластини облямовано візерунками з дрібних та великих золотих кульок (техніка зерні). Однак кольорові вирішення і характер стилю цих предметів гармонійно поєднано зі своєрідними формами та декоративними мотивами (зображення пташиних голівок на кінцях трьох пластин), властивими аварському мистецтву. Поясні набори, які поширилися у VI—VII ст. серед степового населення Євразії, були ознакою дружинної приналежності, соціального статусу, мірилом добробуту та бойових заслуг. Для дослідників поясні набори разом з іншими поховальними предметами стали неоціненним джерелом для соціально-економічних та етнокультурних реконструкцій.
82. ПОЯСНИЙ НАБІР
VI—VII ст.
Золото, срібло, мідь, гранати.
Лиття, тиснення, зернь, інкрустація.
48 х 22 мм; 32 х 15 мм; 12x12 мм; 11x11 мм. D - 11 мм.
Поховання поблизу с Василівка, Херсонська обл. Інв. №АЗС-3648/1-19.
Аварські поясні набори здебільшого виготовляли з мідних фігурних пластин з гладкою поверхнею, рідше - зі срібних пластин, гравірованих нескладним орнаментом. До рідкісних пам'яток в Україні та Угорщині належать поясні набори, що складалися з коштовних виробів. Надзвичайної краси поясний набір складається з десяти круглих золотих поліхромних заклепок з гранатовими вставками, облямованими зерню. Поверхню золотих та срібних наконечників з золотими накладками щедро декоровано геометричним орнаментом дрібної зерні.
На думку вчених, аварські поясні набори виконали візантійські майстри - ювеліри Боспору.
83. ПРИКРАСА НАГРУДНА
VII-VIII ст.
Золото, перли, сердоліки, гагат, онікс.
Штампування, плетіння, зернь, інкрустація, гліптика.
71 х 33 мм.
D медальйона - 65 мм.
L ланцюга - 510 мм.
Поховання поблизу с. Глодоси, Кіровоградська обл. Розкопки 1961 р. Інв. №№ АЗС-1959, 1960, 1963.
У VII-VIII ст. степи Північного Причорномор'я увійшли до складу однієї з наймогутніших європейських держав того часу - Хазарського каганату. Для зміцнення політичного та економічного становища каганату велике значення мали політичні союзи з Візантійською імперією. В цей період хазари неодноразово надавали допомогу Візантії у воєнних походах проти Арабського халіфату, Болгарії, Аварського каганату, а також давньослов'янських племен. Серед нагород і дарів доблесним знатним воїнам і вождям були різного виду зброя, кінська упряж, знамена, ювелірні прикраси тощо. Враховуючи смаки споживачів, візантійські ювеліри виготовляли прикраси для володарів Північного Причорномор'я у традиціях мистецтва гунської епохи, застосовували деякі прийоми поліхромного стилю. Візантійські ювеліри виготовляли нагрудні прикраси двох видів: основним конструктивним елементом першого виду був ланцюг з медальйоном, другого - золотий витий обруч. Декілька подібних виробів з багатого поховання хазарського хана представлено в експозиції музею. Серед них виділяється масивна золота нагрудна прикраса, виконана у вигляді товстого ланцюга складного плетіння, фігурної центральної частини та підвіски у формі круглого медальйона. Центральну частину інкрустовано вставками круглого гагату та двома овальними сердоліками в напаяних гніздах, традиційно обрамлених обідками із зерні. Доповнює декор центральної частини орнамент у вигляді чотирьох стилізованих зміїних голівок, розміщених у кутах горизонтального щитка. Зміїні голівки також обрамлено зерню. Важливою складовою нагрудної прикраси є оригінальний медальйон, підвішений за кільце до нижнього краю щитка. Його виготовлено з тонкої круглої пластини, поверхню якої розділено на орнаментальні пояси дев'ятьма концентричними перегородками з напаяних ребром вузьких смуг. Починаючи від зовнішнього краю, смуги заповнено великою та дрібною зерню, великими та дрібними перлинами, нанизаними на тонкий дріт, і розділено петельками, ланцюжком, сплетеним із тонкого дроту, а також візерунком у вигляді меандру. Орнаментальний сюжет медальйона нагадує стилізоване зображення змії, яка скрутилась у клубок, з висунутою головою — трикутним боковим виступом, розташованим у верхній частині медальйона. У центрі медальйона - вставка оніксу овальної форми, поверхню якого прикрашено мініатюрною гемою з зображенням Ерота. Можна з певністю сказати, що візерунок нагрудної прикраси, крім декоративного, мав ще й символічне значення. Для власника медальйон був талісманом, що оберігав від злих чарів, надавав сили, мудрості і любові.
84. ПРИКРАСА НАГРУДНА
VII—VIII ст.
Золото, паста.
Штампування, плетіння, зернь.
D медальйона - 57 мм.
L ланцюга - 570 мм.
Поховання поблизу с. Глодоси, Кіровоградська обл. Розкопки 1961 р. Інв. №№АЗС-1961, 1966.
Нагрудна прикраса складається з довгого ланцюга складного плетіння, кінці якого містяться в гофрованих трубочках з тонких пластин з кільцями, підвішеного до центра ланцюга медальйона, та двох невеликих підвісок до медальйона - круглої та фігурної. Медальйон виконано з круглої пластини, поверхню якої багато оздоблено. Зовнішній край облямовано великою зерню. Внутрішнє концентричне коло заповнено візерунком у вигляді меандру, поширеним ще у кочових племен скіфо-сарматського часу. Іншу частину поверхні медальйона прикрашено трикутниками з дрібної зерні. В центральній частині - гніздо без вставки, з променями, що відходять. Круглу підвіску оформлено кольоровою вставкою зі склоподібної маси, обрамленої подвійним обідком зерні. Фігурну підвіску з відсутніми вставками по контуру облямовано дрібною зерню. Орнаментика великого круглого медальйона пов'язана з культом сонця, якому поклонялися як землеробські слов'янські племена, так і кочовики Північного Причорномор'я. Підвіски-медальйони були оберегами його власника.
85. ПРИКРАСА НАГРУДНА
VII-VIII ст.
Золото, сердоліки.
Штампування, плетіння, зернь, інкрустація.
78 х 45 мм.
L підвісок - 32 мм.
L ланцюга - 267 мм.
Поховання поблизу с Глодоси, Кіровоградська обл. Розкопки 1961 р. Інв. №№АЗС-1967, 1968.
Ювелірний витвір складається з ланцюга складного плетіння, у центрі якого прямокутний щиток з увігнутими сторонами (верхньою та нижньою) та двома парами гнізд з обох боків. До щитка на петлі підвішено трирогу лунницю з фігурними підвісками до кожного рогу. Зовнішній край лунниці по контуру прикрашено великими золотими кульками. її середину, декоровану двома круглими порожніми симетричними гніздами та багатьма трикутниками дрібної зерні, оздоблено меандровим орнаментом. Нижні круглі гнізда фігурних підвісок до лунниці інкрустовано сердоліком, верхні - облямовано обідками з дрібної зерні. Підвіска у формі півмісяця, без сумніву, була амулетом, адже язичники поклонялися як денним, так і нічним світилам.
86. ПРИКРАСА ШИЙНА
VII-VIII ст.
Золото.
Кування, тиснення.
51 х 37 мм.
D обруча - 113 мм.
Поховання поблизу с Гладківка (Келегейські хутори), Херсонська обл. Розкопки 1927 р. Інв. №№АЗС-1434, 1435.
З описів прийнятих при візантійському дворі церемоній відомо, що хрест на витому обручі був атрибутом певного придворного ритуалу і знаком пошани. Порожнисту фігурну центральну частину хреста було заповнено кольоровою емаллю, яка до наших днів не збереглася. Чотири кінці завершуються круглими увігнутими пластинами, орнаментованими складними розетками. Хрест підвішено до обруча на кільці, виготовленому з чотиригранного витого дроту. Пишно декоровані хрести з емалевими вставками виготовляли за спеціальним замовленням імператорського двору та використовували для подарунків варварським вождям, які прийняли християнство, та союзникам-язичникам.
87. СЕРЕЖКИ-ПІДВІСКИ
VII-VIII ст.
Золото.
Лиття, тиснення, зернь.
Н - 74 мм; 71 мм.
Поховання поблизу с. Чертувате, Миколаївська обл. Розкопки 1938 р. Інв. №АЗС-1907/1-2.
У складі поховальних комплексів хазарського часу серед ювелірних виробів іноді зустрічаються жіночі прикраси у вигляді парних підвісок. Виготовлені з золота, пишно орнаментовані підвіски кріпили над скронями до нижнього краю парадного головного убору представниць вищих шарів суспільства. До таких ювелірних виробів належать золоті парні об'ємні сережки-підвіски у формі перекинутих тригранних пірамідок з кільцями для підвішування зверху та сферою - знизу. Більшу частину поверхні предметів прикрашено складним декоративним орнаментом у стилі кращих античних традицій. Трикутники і пояски з дрібної зерні гармонійно поєднуються з геометричними елементами орнаменту з великої зерні та порожнистими сферами різних розмірів. Складні візерунки орнаментів, витончені пропорції деталей та вишукана форма майстерно виконаних виробів справляють враження надзвичайної легкості й невагомості. З повним правом їх можна віднести до ряду першокласних творів ювелірного мистецтва епохи середньовіччя.
88. СЕРЕЖКИ-ПІДВІСКИ
VII-VIII ст.
Золото.
Лиття, кування, інкрустація, зернь.
132x37 мм; 132 х 37 мм.
Місце і час знайдення невідомі. Інв. №АЗС-1807/1-2.
У похованнях хазарського часу поряд з об'ємними підвісками з вибагливим орнаментальним декором археологи знаходять пласкі парні сережки-підвіски складної конструкції. їх також виготовляли із золота. Представниці вищих шарів суспільства прикрашали ними парадні головні убори. Вироби складаються з трьох основних деталей: малого кільця з "відростком" у верхній частині для кріплення до убору, підвішеного до малого кільця на петлі кільця більшого діаметра та рівносторонньої трикутної декоративної підвіски - основного елемента всієї конструкції прикраси. Сторони трикутної підвіски виготовлено з фігурних і гладеньких дротиків, верхівки оформлено круглими гніздами для вставок кольорових емалей чи самоцвітів. До основи підвісок на шарнірах прикріплено гнізда для вставок (вставки не збереглися). Основу "відростка" на верхньому кільці облямовано обідком з дрібної зерні. Чіткі геометричні форми і простота декору надають виробові своєрідної краси та вишуканості.
89. ПІДВІСКА
VII-VIII ст.
Золото.
Лиття, кування, тиснення, зернь, інкрустація.
Н - 118 мм.
Поховання поблизу с. Глодоси, Кіровоградська обл. Розкопки 1961 р. Інв. №АЗС-1957.
Неперевершеним взірцем ювелірного мистецтва малих форм епохи раннього середньовіччя є непарна об'ємна підвіска, що прикрашала чоловічий головний убір, знайдена в поховальному комплексі хазарського хана. Порівняно з жіночими сережками-підвісками у формі тригранної перекинутої пірамідки, ця підвіска більша й важча. Майже всю її поверхню декоровано орнаментом у вигляді обідків, поясків і трикутників із великої та дрібної зерні, а також порожнистих сфер, що становлять грані й вершину пірамідки. Оздоблення виробу доповнюють комбінований орнамент з круглих напаяних гнізд для кольорових вставок та суцільне покриття всіх граней пірамідки перегородчастою інкрустацією різних геометричних форм. Верхній край перегородок створює геометричний візерунок. У незначній кількості вставки збереглися в круглих гніздах. Завдяки високохудожньому виконанню й технічній досконалості ювелірного виробу майстрові вдалося приховати його масивність.
джерело: альбом "Музей історичних коштовностей України", К., 2007.
