![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
giocondaДивилася вчора по тб передачу про дружин наших футболістів. З них усіх - працюють тільки дві чи три, решта скаржиться на невимовно тяжке життя - ах, очікування, ах, масаж після тренування йому тре робити... Краще за всіх про це сказав класик: "Быть суперледі нелегко. - Але і трудного теж ніхуя нема". Але більше за всіх вразила матуся нашої суперзірочки зі своїм класичним "варити борщика, доглядати, прасувати і не заважати дитинці робити кар’єру, він же хлопчик". От погань, а якби в тебе дівчинка народилася? Сабо тяжко хворий на всю голову на мізогінію. Я б від таких ідіоток теж захворіла, але в нього інше: бачте, якщо дружина їде з чоловіком на змагання, то вони неодмінно програють. Лікуватись їм всім треба.
Інші новини. Чоловік зглянувся на мої прохання навчитись стріляти і купив (склався з татом) пістолета пневматичного. "Байкал", ІЖ-якийсь-там. Швидкість вильоту кульки в нього маленька, 110, птаха не вб’єш, хіба горобця, але голуба налякати можна. Тато відразу забрав "тестувати" - насправді, хоче відлякати сусідських котів, що принадилися срати в них на клумбі попід вікнами. Каже, результат добрий: коту нічого, але лякається тварина так, що з місця без розгону стрибає через триметровий паркан.
А ще треба сказати, що кілька днів тому ми бачили вночі на сусідському даху злодія. Ну що буде робити людина на даху о першій ночі біля чужої сателітарки? Ми його, звісно, прогнали, але тепер чоловік ще хоче собі прикупити пістолет-кулемет, а я - снайперку футуристичного вигляду.
Втім, тема злодіїв на цьому не вичерпалась. В процесі ремонту виявилось, що наші добрі сусіди, це кубло гадюче, без нашого відома підключились до нашого водогону та каналізації. Треба сказати, що в старих будинках, як-от наш, труби незрідка стоять ще австрійські. До нашої хати йде окремий водогон і зливна труба, але вони були такі старі, що ми їх поміняли за першої ж нагоди. Це була страшна морока: підвальне склепіння, з якого треба було виколупати залишки старих труб і поставити нові, півтора метра завтовшки, і бригада майстрів довбала його тиждень. Влетіли ми з усім цим у шістсот мертвих президентів, але вирішили, що окремий водогін того вартий. Згодом у підвалі поставили бак і насос, бо про тиск води, що її подає водоканал, я вже згадувала. І от тепер ці гади впали на все готове! Чоловік вчора страшно лаявся з тою курвою. Вона кричала, шо вони "інваліди і мають право". Яке право, якщо в них на плані квартири (ми в жеку дивилися) ні сортиру, ні крану нема? Кавалєрка типова! *лін, та якби вони підійшли по-людськи, та попросили чемно - хіба б ми їм відмовили? Але тепер - дулю їм з хріном, інвалідам розумової праці. А я ще, між іншим, ремонт у під’їзді збиралася робити.
Таких жлобів треба виганяти на село. Вводити податок з нерухомості - у містах більший, у селах менший - і нехай вибирають, бо місто завдяки їм засране і занедбане так, що просто страшно. Мій будинок - лише маленький приклад.
Інші новини. Чоловік зглянувся на мої прохання навчитись стріляти і купив (склався з татом) пістолета пневматичного. "Байкал", ІЖ-якийсь-там. Швидкість вильоту кульки в нього маленька, 110, птаха не вб’єш, хіба горобця, але голуба налякати можна. Тато відразу забрав "тестувати" - насправді, хоче відлякати сусідських котів, що принадилися срати в них на клумбі попід вікнами. Каже, результат добрий: коту нічого, але лякається тварина так, що з місця без розгону стрибає через триметровий паркан.
А ще треба сказати, що кілька днів тому ми бачили вночі на сусідському даху злодія. Ну що буде робити людина на даху о першій ночі біля чужої сателітарки? Ми його, звісно, прогнали, але тепер чоловік ще хоче собі прикупити пістолет-кулемет, а я - снайперку футуристичного вигляду.
Втім, тема злодіїв на цьому не вичерпалась. В процесі ремонту виявилось, що наші добрі сусіди, це кубло гадюче, без нашого відома підключились до нашого водогону та каналізації. Треба сказати, що в старих будинках, як-от наш, труби незрідка стоять ще австрійські. До нашої хати йде окремий водогон і зливна труба, але вони були такі старі, що ми їх поміняли за першої ж нагоди. Це була страшна морока: підвальне склепіння, з якого треба було виколупати залишки старих труб і поставити нові, півтора метра завтовшки, і бригада майстрів довбала його тиждень. Влетіли ми з усім цим у шістсот мертвих президентів, але вирішили, що окремий водогін того вартий. Згодом у підвалі поставили бак і насос, бо про тиск води, що її подає водоканал, я вже згадувала. І от тепер ці гади впали на все готове! Чоловік вчора страшно лаявся з тою курвою. Вона кричала, шо вони "інваліди і мають право". Яке право, якщо в них на плані квартири (ми в жеку дивилися) ні сортиру, ні крану нема? Кавалєрка типова! *лін, та якби вони підійшли по-людськи, та попросили чемно - хіба б ми їм відмовили? Але тепер - дулю їм з хріном, інвалідам розумової праці. А я ще, між іншим, ремонт у під’їзді збиралася робити.
Таких жлобів треба виганяти на село. Вводити податок з нерухомості - у містах більший, у селах менший - і нехай вибирають, бо місто завдяки їм засране і занедбане так, що просто страшно. Мій будинок - лише маленький приклад.
