Чорний молитовник з Відня найбагатший і найпишніший, але не єдиний у своїму роді. Збереглись ще шість інших рукописів, серед них найбільш цинний з Нью Йорк (див малюнок 372ф). Всі вони датуються останньою чвертю 15 сторіччя і припусуються культурному ландшафту Фландрії, а саме його центру Брюгге. Віденський екземпляр має бути ідентичним тому, якого згідно свідченням з джерел, отримав в подарунок Хоробрий Карл в 1467 році. Дехто Мініатор (? схоже, що це ім"я), не той, якого раніше вважали Філіпом Мацерольським, був чудовий розповідач, майстер характеризування, один з найбільший митців свого часу. Найімовірніший адресат творіння, Карл Хоробрий, вважався найталановитішим герцогом Бургундії з двору Valois. Владний політик та захолений поціновувач мистецтва був релігійним до фанатизма, запальний, егоцентричний марнославний. Свою смерть він зустрів під час шаленої атаки верхи на коні під час битви під Нансі, коли його швейцарський кнехт проштрикнув наскрізь списом. Тобто те, яким чином Чорний молитовник потрапив до Карла, пасує до його характера як влите. Воно виражає рідкість техніки та високу матеріальну цінність ексклюзивної естетичної моди, яка відповідала елітарним смакам бергендських дворів. Яким чином рукопис потрапив одразу після написання у власність Гіянгелаццо Сфорці, маіландського герцога, досі залишається загадкою.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
другий абзац
Date: 2007-03-06 12:22 pm (UTC)Найімовірніший адресат творіння, Карл Хоробрий, вважався найталановитішим герцогом Бургундії з двору Valois. Владний політик та захолений поціновувач мистецтва був релігійним до фанатизма, запальний, егоцентричний марнославний. Свою смерть він зустрів під час шаленої атаки верхи на коні під час битви під Нансі, коли його швейцарський кнехт проштрикнув наскрізь списом. Тобто те, яким чином Чорний молитовник потрапив до Карла, пасує до його характера як влите. Воно виражає рідкість техніки та високу матеріальну цінність ексклюзивної естетичної моди, яка відповідала елітарним смакам бергендських дворів. Яким чином рукопис потрапив одразу після написання у власність Гіянгелаццо Сфорці, маіландського герцога, досі залишається загадкою.