Львів. Ялинка.

Вже котрий рік чекаю на те, що львівська ялинка буде якоюсь нормальною. І кожен раз облом.
Навіть цьогорічна київська ялинка викликає менше негативних відчуттів, аніж місцева. Київська принаймні рівномірно-симетрично заповнена прикрасами. І гарно світиться. А це лахмате чудовисько, повз яке я нині йшла, мабуть з боєм видряпали в якогось чугайстра, а потім недбало намотали на нього все, що попалось під руку.

Взагалі відношення до вуличних прикрас, що світяться - окрема й сумна тема. Скільки зим поспіль я маю дивитись на ті рагульські гірлянди, що їх чіпляють на дерева проспекту Свободи, намагаючись наслідувати Champs-Élysées. Виходить, як у тому анекдоті про країну і теракт. Мало того, що вони нормально не закріплені, так ще й враження таке, ніби хтось чимдуж швидше покидав дроти з лямпками на ті нещасні дерева і одразу ж втік, щоб дякувати не почали.
Але повернуся до теми.

Окрему "подяку" хочу висловити "Світочу". Ви - мудаки, ваші маркетологи - мудаки, і ніяке Нестле цього не змінить. Це ви обгородили ялинку своїми ростовими (!) рекламними щитами гидотного синього кольору. Це ви обтягнули сцену під Оперним (не менш мерзотну, як на мене) своїми гидотними синіми перекосойобленими обтріпаними банерами. Це ви вколупали туди ж свою здоровенну дровенясту "хатинку" - мабуть, щоб для людей місця взагалі не лишилось. Ви зробили все, щоб ця площа у новорічну ніч нагадувала якийсь дешевий гнойовик, до якого пасуватимуть тільки мат, пєтарди, бухло і блювотиння. Хоча ви не єдині: я долучаю до вашої теплої компанії ще тих уйобків, які дозволили майже під саму йолочку поставити ятки з півасіком і шашличками.

Окремий промінь (точніше, протуберанець) світла й гарячої плазми я традиційно посилаю Садіку через йобану ковзанку за Ратушею, бо гуляти там через цю споруду геть неможливо. І так - аж поки не стане тепло. Гори у пеклі.