(no subject)

Цікаво, кому в цьому місті я маю подякувати за те, що як тільки співрозмовник чує словосполучення "старовинні танці", то або його тон стає таким собі іронічно-глузливим (у випадку телефонної розмови), або він починає дивитися на тебе чи то як на лабуха-халтурщика, чи то як на дармоїда? Одразу складається враження, ніби чиїмись свідомими зусиллями цей вид творчого дозвілля маргіналізований по саме нехочу.

Повбивала б.

п.с. хоча є підозра, що це стосується далеко не тільки танців.