Вихідні

Ці три дні були насиченими подіями.
По-перше, до мене приїздила maryxmas. Провівши раунд взаємного обміну інформацією (бо Мері без вінта на 180, вщерть забитого, не приїздить), ми гуляли містом, де попали на зйомки "Шептицького" біля Ратуші. Натовпи "німців", червоно-білі прапори зі свастиками (навіть на ратушній вежі підняли), панянки (в незрозумілих сукнях, блін). Польські туристи нервово фотографували все, що бачили, а до антуражної техніки взагалі повишикувались черги. =) Ми сиділи на столиках, втикали і пили прохолодну мінералочку.
Лінки на фото

Другого дня ми закупились книжками та відвідали музей УПА, де Мері знов відвела душу, фотографуючи стенди. Потім сиділи в італійському дворику, де розважались спостереженнями за представниками "великого північного сусіда", які пороздягались мало не до трусів, і в такому вигляді бухали пиво.

Третього дня я вперше "по-справжньому" сіла верхи. Дякуючи pony_art та jumpingrat. =) Їхній кінь Звон - величезний, в холці вищий від мене. Море вражень, хоча мене всього-навсього поводили кроком та трохи риссю на корді. Дупа з незвички болить, бо я не відразу впіймала той ритм, за яким маю привставати на рисі. Шкода, що сонце зараз страшно палюче, тож часу у нас було небагато, але все одно - коні - це класно. =)))

(no subject)

Вокруг меня становится слишком много людей, которые Знают, Как Правильно. Меня терзает два желания: либо нафиг перестать с ними общаться (и вынести из френдов), либо забросить пару хобби.
Журнал превращается в минное поле: ни о чем нельзя написать так, чтоб не навлечь чей-то крайне полезный совет.
Эдак и параноиком стать можно.